Виховна робота

1. НАВЧАННЯ—ЦЕ ПРАЦЯ, І БЛАГО, І ОБОВ'ЯЗОК

Мета, Виховувати свідоме ставлення до навчання, розуміння його необхідності у житті, почуття обов'язку перед батьками, вчителями, державою.      І. Вступне слово класного керівника.

Дорогі діти! Із раннього дитинства, відколи ви себе пам'ятаєте, вам доводиться епостерігати, як працюють ваші батько й мати, дідусь і бабуся. Щоденно ходять на роботу в державне чи приватне підприємство або установу, клопочуться по господарству, забезпечують родину, усьому дають лад, піклуються про своїх дітей — і так увесь вік. А уявіть собі на мить: що було б, якби вони не трудилися? (Міркування учнів.)

Як бачите, праця — основа людського життя. Людина старіє, відходить в інший світ, а її труд залишається дітям, онукам, правнукам... Усе, що ми маємо: їжу й одяг, затишок рідного дому і криницю на обійсті, міста і села, храми і хлібні ниви, — створено працею людини. "Хто не працює, той не їсть", — каже народне прислів'я, і цим самим підкреслюється, що кожен зобов'язаний трудитися. І чим плідніше людина працює, тим досконаліші творіння її розуму і рук. Але вміння, досконалість не приходять самі по собі, їх потрібно набувати, старанно навчаючись. Ваш вік, який називається отроцтвом,— саме час для навчання, розвитку здібностей і талантів. Великий український поет І.Я. Франко писав:

Хто в першій чвертині життя

Знання не здобув,

 А в другій чвертині життя

Добра не здобув,

 А в третій чвертині життя

Хто чесним не був,

 Той скаже в четвертій: "Бодай я

 На світі й не був".

Поміркуйте над цими словами. Поділіть середній людський вік (75 років) на чотири. Скільки припадає на кожну чверть? (18 -19). А вам зараз по 11 років. Отже, уже за половину першої чверті життя. Саме пора знання набувати. А скажіть, коли ви почали їх здобувати? (Відповідь учнів.)

— Ні, не з першого класу, а значно раніше, з перших кроків свого життя. Слухаючи мамину колискову чи бабусину казку, ви вже вчилися. У перший клас ви прийшли, уже маючи великий запас слів, уміючи складати з них речення, спілкуватися, висловлювати думки. Це велика і непроста наука і, засвоївши її, ви тим самим довели свої здібності до навчання. Але в дитинстві ви в основному запам'ятовували, ваше навчання ще не мало усвідомленого характеру, ви ще не замислювалися над тим, для чого вам потрібно щось знати чи вміти.

Навчаючись, людина розвивається. І за свій шкільний вік не тільки здобуває певну

кількість знань, а й досягає того рівня розвитку, коли вона вже здатна аналізувати, зіставляти, узагалюнювати, давати оцінку тому, що її оточує, що вона чує або читає.

Ви вже давно зрозуміли, що навчання— це праця, і праця нелегка, вона потребує багато часу, наполегливості та сили волі. Ті діти, які не мають сили волі, натрапивши на труднощі, не можуть мобілізувати себе на їх подолання, вони втрачають віру в себе, гірше вчаться і, звичайно, мають гірші результати. Але почувати себе слабшим, менше здібним — неприємно. Це вражає гордість, самолюбство. І часто такий учень свої переживання прикриває вдаваною байдужістю, мовляв, а я й не прагну бути передовиком. Великим ворогом людини є лінощі, що вважаються одним із головних гріхів. Піддавшись їм, людина вже сама себе карає. Хто змарнував час через лінощі, уже обікрав себе: він уже не стане таким, яким міг би бути при наполегливій праці.

Деякі учні працюють епізодично: вивчають один-два твори чи параграфи, навіть отримають високу оцінку і на деякий час перестають вчитися, а в знаннях—прогалина.

Уявіть собі ланцюг, з якого вирвали кільце або й кілька кілець у різних місцях. Чи зможемо ми ним щось зв'язати? Що вартує такий ланцюг, навіть якщо окремі ланки його досить міцні?

Або візьмемо інший приклад. Якби хлібороб працював у полі, коли йому захочеться. Скажімо, захотів—виорав землю, засіяв, а тоді не захотілось—не висапав, не виполов бур'янів. Прийшла пора збирати врожай, з'явилось бажання, але... збирати нічого. Який висновок? Щоб праця була результативною, потрібно трудитися систематично, робити все вчасно та якісно. А в науці все взаємопов'язане і, навчаючись уривками, час від часу, не здобудеш високих знань ані хороших навиків.

Не сприймайте працю як важку повинність, а пам'ятайте, що навчання принесе вам радість пізнання, відкриття невідомого і підніме вас на вищий рівень розумової культури.

"Учення — світло, а невчення — пітьма", — мовить народна мудрість. А те, що ви маєте можливість навчатися, а значить, розвиватися, удосконалюватись як особистість, — велике благо. Тільки, маючи його, ми часто цього недооцінюємо. Були ж такі часи, коли дитині з простої сім'ї була закрита дорога до науки. Згадайте оповідання А. Тесленка "Школяр", яке ви вивчали у п'ятому класі.

Бесіда:

— Хто головний герой оповідання?

— В якій сім'ї ріс Миколка?

— Чим він захоплювався? Який із нього був школярик?

— Як ставились батьки до його успіхів?

— Згадайте історію із чобітками. За що батько побив Миколку?

— За яких обставин хлопчик зустрівся зі своїм учителем, коли той перейшов у друге село?

— Якими словами закінчується оповідання? (Глянув Миколка... заплакав...)

— Чому заплакав хлопчик? Бо зрозумів: усе, про що він мріяв, для нього, жебрака, недоступне. Така доля була у мільйонів дітей селян і міської бідноти.

"Знання робить життя красним", — стверджує народна мудрість. Отож, маючи це велике благо — можливість учитися. Цінуйте й використовуйте його повною мірою. Долайте в собі лінощі, нерішучість, невпевненість, гартуйте волю, працюйте наполегливо — і ви досягнете результатів, які подарують вам радість.

Хочу звернути вашу увагу на ще один бік навчання. Багато учнів вважають, що навчання—це лише особиста справа кожного. Мовляв,'яке кому діло до мене? Вчуся, як хочу і скільки хочу. На перший погляд, вони ніби й мають рацію: кожний господар своєї власної долі. Людину влаштовує рівень такого собі середнячка, напівграмотного, невисокої культури, ледачкуватого, без високих ідеалів і не без шкідливих звичок, із життєвим "принципом" — "моя хата скраю...". Скажіть мені, така людина не хоче жити заможно? Вона не нарікає на державу, що не забезпечує її своїми благами в повній мірі? Забезпечити ж усіх своїх громадян може лише багата, процвітаюча держава. А хто забезпечить її процвітання? Неуки і профани, ледарі і хабарники чи злодійкуваті й хитрі кар'єристи, позбавлені почуття патріотизму? Ні! Україні потрібні розумні й хазяйновиті господарі, високоосвічені й віддані рідній державі політики, справедливі судді, учені та спеціалісти, здатні творити і впроваджувати високі технології у виробництво. Освіта молоді недешево обходиться державі, яка крізь столптя неволі, жертв і страждань прийшла до своєї незалежності бідною та пограбованою. Яким буде сьогоднішнє молоде покоління, такою буде й майбутня доля України.

Отож, з цього випливає, що навчання — це ще й обов'язок перед державою. Усі ви —діти своїх батьків і діти України, її майбутні громадяни, трудівники й господарі. Вам належить у недалекому майбутньому забезпечувати її процвітання, її міжнародний авторитет. Щоб виконати цю роль, вам потрібна висока освіченість, уміння працювати на сучасному рівні, загальна культура. А все це можна здобути лише наполегливим, сумлінним навчанням. Отже, вчитися—це не лише ваша особиста справа, а й обов'язок перед батьками, перед усім народом, перед Україною.

ІІ. Для оптимізації виховного процесу в класі, вибору форм масової та індивідуальної роботи протягом навчального року пропонуємо провести

анкетування.

—Дайте стислі та правдиві відповіді на поставлені запитання (аркуші з відповідями

можете не підписувати, якщо не бажаєте).

1.3 яким настроєм ти починаєш навчальний рік?

2. Чи любиш ти вчитися?

3. Які навчальні предмети ти найбільше любиш?

4. Чи хочеш ти якнайбільше знати про свій рід, народ, країну?

5. Чи подобається тобі твій клас?

6. Кого у класі найбільше поважають?

7. Чи хотів би ти бути лідером класу? Що тобі заважає ним стати?

8. Що тобі більше подобається: дисципліна в класі чи відсутність її?

9. Як, по-твоєму, узгодити дисципліну і свободу кожної особистості?

10. Які звички своїх ровесників ти вважаєш шкідливими?

11. Чи слухаєш ти батьків, старших? Добровільно чи з примусу?

12. Чи хотів би ти перейти в інший клас? Якби переходив, кого хотів би взяти із собою?

13. Про що ти мрієш?

14. Чи можеш ти говорити правду в вічі?

ІІІ. Гра: Хто назве найбільше народних прислів'їв, приказок та афоризмів, які спонукають до навчання і засуджують неуцтво.

Без науки — як без очей.

Вік живи, вік учись.

Вчена людина — видюща і на все тямуща.

Вчитися ніколи не пізно.

Де більше науки, там менше муки.

Здобудеш освіту — побачиш більше світу.

Знання злодій не вкраде, в огні не згорить і в воді не втоне.

Книга вчить, як на світі жить.

Людина вчиться, коли живе.

Знання в щасті прикрашає, а в нещасті утішає.

Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.

Дай синові розум, а не багатство.

Хто знання має, той і мур ламає.

Чого Івась не навчився, того й Іван не буде знати.

Великий дурень чи малий — однаково дурень.

Високий — як тополя, а дурний — як квасоля.

Вчений іде, а неук слідом спотикається.

Дурень розумний, поки мовчить.

За дурною головою ноги бідні.

Дурному завжди в голові горобці свищуть.

Краще з мудрим загубити, ніж з дурним знайти.

Під носом косовиця, а на розум ще й не орано.

Осла взнаєш по вухах, а дурня — по словах.

Розумний хвалить інших, дурень — себе.

Як нема в голові, то й на базарі не купиш.

Як скаже — то ні пришити, ні прилатати.

РОДИННЕ ВИХОВАННЯ- ОДИН ІЗ ФАКТОРІВ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ МОЛОДІ

Знання історії своїх предків, визначення власного місця в суспільстві емоційно приваблює багатьох людей. Колись це було необхідно. Наприклад, у Стародавньому Римі кожен громадянин повинен був знати сім поколінь предків, бо це було пов'язано з наслідуванням землі. Йшов час, родовідне дерево складали королі та знатні люди, які теж були пов'язані з приватною власністю. А нашим прадідам було не до того. Але ми повинні гордитися за свій рід, за руки діда, що давали хліб людям, за мамину колискову. Українець без родини не уявляє повноцінного, змістовного життя. Родина для нього — це родичі, рідна домівка — лагідна пристань наших душ. Сюди повертаємося ми з далеких доріг, несемо свої радощі, сумніви і печалі. Родина — це корабель, що несе людину крізь бурхливе життєве море.

Формування родини починається з батьків і дітей, які в свою чергу, є дітьми наших дідусів і бабусь. Далекі пращури, повертаючись з нелегких доріг і небезпечних полювань, збиралися біля родинного вогнища, що незгасно горіло в оселі, давало тепло і затишок. І хоч у наших домівках не палає багаття, ми звемо їх родинним вогнищем, бо в них ніколи не згасає інший вогник — родинної любові та доброти, взаємної турботи.

Найдорожчі і найсвятіші для кожного з нас люди — це батько і мати. Всі матеріальні і духовні цінності ми зберігаємо в своїй сім'ї, від батька і матері. Мова, вчинки, поведінка батьків є найважливішими. Матері вчать дівчаток куховарити, в'язати, вишивати. Батьки хлопчиків — майструвати. А самі вони всього навчилися від своїх батьків. І так із покоління в покоління.

Методика вивчення історії* сім'ї

Вивчення курсу історії України починаю з пропозиції учням ознайомитися з власним родоводом. Стало доброю традицією згадувати слова безсмертного Кобзаря, які адресовані нинішньому та наступним поколінням українців, всім, хто живе на землі України:

"Подивіться лише добре,

Прочитайте знову

Тую славу. Та читайте

Од слова до слова,

Не минайте ані титли,

Ніж тії коми,

Все розберіть... та спитайте

Тоді себе: Що ми?

Чиї сини? Яких батьків? "

Лейтмотивом першого заняття вибираю гасло: від народження родини, роду — до нації. Наголошую учням про те, щоб знати історію, її треба вивчати як живу людину. Прикладом такої історії для нас — це батьки.

Починаючи роботу з вивчення життєпису сім'ї кожного учня, спочатку розповідаю молоді історію своєї родини, цей надзвичайний ланцюжок подій: героїчних, трагічних, епізодичних. Розкриваю характери, численні події, цікаві подробиці, насамперед пов'язані з історією нашого міста Бердянськ, де народилася я і жили всі мої далекі предки.

Переконана, що треба вивчати історію своєї родини, тому що вона поступово зменшувалася, не ставало свідків далеких подій, історія їх життя для мене була майже невідомою.

Своєю розповіддю намагаюсь викликати у слухачів ті почуття, які є у мене, як у викладача, як у людини, як у жінки — почуття, якими переповнююся. А потім  учні отримують завдання — відповісти письмово на такі запитання:

1.  Складіть коротку хронологію свого роду.

2.  Звідки бере початок ваш рід? Де ваша маленька Батьківщина?

3.  Що ви знаєте про весілля ваших батьків?

4.  Які  звичаї,  народні  свята,  обряди  традиційні  для  вашої родини?

5.  Де і як ви вшановуєте старших у роду?

6.  Як батьки передають вам свої знання, уміння?

Письмові роботи аналізуємо на цьому ж занятті і приходимо до висновку, що учні знають про свою сім'ю дуже мало, їх відповіді дуже коротенькі, конспективні.

І тут можна згадати слова О. Довженка, які викликають у кожного сльози, гіркоту в душі: "Яка ганьба! Яка мерзота! Чия огидна

169

рука тут діяла і во ім'я чого? Країна виховання безбатченків! Безбатченків без роду, без племені!"

Потім даю учням завдання ознайомитися з історією своєї родини за таким планом:

1.  Наш рід, родина, рідня.

2.  Моя сім'я: тато, мати, брати, сестри, бабусі, дідусі.

3.  Сімейні реліквії.

4.  Стародавні речі.

5.  Хто з родини навчався в нашому навчальному закладі? Спочатку я цю роботу починала на першому курсі, але потім прийшла до висновку, що краще на другому: учні вже за рік пізнали, яка я людина і чи можна мені довіряти, бо не всі мають "добру" історію.

Попереджую, що робота важка, без допомоги батьків її не виконати. Для виконання роботи треба запросити всіх рідних, кому не байдуже минуле свого роду, написати листи, до когось з'їздити, зібрати необхідні документи, фотокартки, записати усні розповіді про своїх предків, все, що збереглося в пам'яті родичів. Я відвідую батьківські збори, розмовляю з батьками індивідуально, прошу у них допомоги. Батьки позитивно відгукуються на мої прохання, тому що самі усвідомлюють, що ці роботи необхідні не тільки для дітей, а й для них самих.

Більшість учнів зустрічають цю роботу з цікавістю, старан­но збирають статті, нагороди, документи, фотокартки. Але є і такі, у яких це викликає страждання, вони соромляться своєї родини. Тому, якщо дівчина або юнак не бажають виконувати цю роботу, я їх не примушую.

У деяких батько перебуває у в'язниці, мати пиячить, а деякі діти взагалі сироти. Тому багато працюю з кожним індивідуально, підходжу тактовно, делікатно. Якщо учень не бажає, щоб історію його родоводу читали в групі, то я задовольняю його прохання.

У бесіді зі учнями доводжу, що „поганої" історії не буває. У кожній сім'ї віддзеркалюється історія держави. А до неї треба ставитися з великою гордістю, повагою.

Учнівські роботи за згодою часто використовую на заняттях. Виступають самі автори; вони розповідають про те, як важко працювали їх бабусі і дідусі у колгоспах, як пережили голодомор 1932-1933 років, яку участь брали в другій світовій війні тощо. Це дає можливість поліпшити якість знань з історії України.

День іменинника

Ведуча 1. Дорогі діти і гості! Сьогодні у нас так святково, урочисто. Всі готувались до свята іменинників!

 Ведуча 2. Сьогодні в цьому залі свято,

 Ми дуже раді всіх вітати!

 І сподіваємось, що кожен

 Для себе щось узяти зможе.

 Хтось – настрій добрий запозичить,

Бо посмішка усім нам личить.

 Хтось – слову доброму зрадіє,

 Бо про добро усі ми мрієм.

 Ведуча 1. Ми зібрались сьогодні вшанувати любих літніх та осінніх іменинників, адже цього року кожен вихованець ступив на новий цікавий і загадковий поріг у наступний рік свого життя.

 Вони народились у найбагатшу і найкрасивішу пору року – літо і осінь.

 З приходом дитини в цей світ, батьки наділяють її іменем ангела-охоронця чи то на честь батька, дідуся, бабусі. Чому? Саме по тій причині, що дитина наслідуватиме долю тої людини, в честь якої була названа. А за характером звісно всі діти різни. А чому? (Різні мають знаки зодіаку).

 Давайте ж нагадаємо, які ж знаки зодіаку вхожі до нашого свята.

 БЛИЗНЮКИ (22 травня - 21 червня) - вони розумні, мають інтуїцію, схильні до мистецтв, безкорисливі. Під знаком Близнюків народжується багато людей розумової праці. Близнюки можуть працювати артистами, журналістами, видавцями, секретарями, працівниками пошти, бухгалтерами, письменниками.

 Вітаємо оплесками БЛИЗНЮКІВ.

 РАК (22 червня - 23 липня) - добрі, жагучі, чутливі, мають розвинені художні здатності й здатні змусити навколишніх себе любити. Рак має гарний інтелект, неймовірну пам'ять. Гарні в роботі, пов'язаній із дітьми. З них виходять гарні фахівці з розведення коней, собак, персонал дитячих садків, зоопарків, цирків, дитячі психологи, психіатри, акушери, няньки.

 Вітаємо оплесками народжених під знаком Рак.

 ЛЕВ (24 липня - 23 серпня) - натури сильні, містичні, палкі, не люблячі самітності й примуса. Розум сполучається із силою. Вони хочуть керувати, вести, вселяти, дарувати удачу, засипати подарунками, захищати, розважатися.

 Леви - гарні ювеліри, водії таксі, дипломати, політики, артисти, власники галерей, театральні постановники, декоратори, режисери, атлети, директори, голови, президенти, адміністратори.

 Вітаємо оплесками натур власних, сильних духом і розумом – Левів.

 В літературі описується, що діти народжені під знаком Раку самі рухливі діти.

 До гри запрошую 5 Раків, 5 Близнюків, 5 Левів.

1. Проводиться гра «3, 13, 30».

 «3» - підняти руки вгору,

 «13» - руками дістати носочки ніг, не згинаючи ноги в колінах.

 «30» - присісти.

 Гравці повинні швидко виконати відповідні рухи. Висновок - найрухливішими є ____.

 ДІВА (24 серпня - 23 вересня) - мають почуття гармонії, соромливі, скромні.

 З Дів виходять гарні доктори, фармацевти, ветеринари, працівники невідкладної допомоги, акушери, масажисти, інженери, хіміки.

 ТЕРЕЗИ (24 вересня - 23 жовтня) - ніжні, доброзичливі, мрійливі, розсудливі, люблять смачно поїсти. Терези за професією - модельєри, декоратори, продавці предметів мистецтва, антиквари, агенти в справах продажу книг, театральні агенти, юристи, судді.

 СКОРПІОН (24 жовтня - 22 листопада) - натури сильні й жагучі, ініціативні, із силою волі, шляхетні, великодушні, здатні до медицини.

 Вітаємо оплесками дітей народжених осінньої пори.

 А зараз присутні в залі подарують букет квітів іменинникам.

(називають по черзі назви квітів).

 Ось таким гарним, ярким і духмяним отримався у нас букет квітів для іменинників.

 Я зараз вам повідаю один секрет наших іменинників. Як ви гадаєте, кого б вони захотіли запросити на свій день народження? – Звісно, відомих людей, чиє прізвище починається на ту букву, що і їх власне імя. Наприклад: Анастасія – А…, Богдан, Богдана – Б…, Вікторія, Вероніка, Віктор – В…, Геннадій, Ганна – Г…, Дмитро, Діана – Д…. А таких артистів ви зустрінете вперше. Вашій увазі поздоровлення для всіх іменинників від вихованців естрадного театру «Діалог»: ___________________________

2 конкурс

 Запрошуються ті, хто полюбляє дивитися передачі «Криве дзеркало», «95 квартал», є вправна майстерність щодо пантоміми.

 Запрошується 12 учасників і формують 6 пар, їм роздаються карточки.

Завдання: на пантомімі один показує без допомоги слів, а інший відгадує.

 Картка № 1.

 Виріб – торт, прикрашений свічками

 Квіти – ромашка.

 Подарунок – скринька

 Ти мрієш про – стати космонавтом

 Ти любиш їсти – жарену картоплю.

 Картка № 2.

 Виріб – медовий рулет.

 Квіти – тюльпани.

 Подарунок – рамка для фотографій

 Ти мрієш про – ноутбук

 Ти любиш їсти – смажені грибочки

Картка № 3.

 Виріб – торт «Наполеон»

 Квіти – троянда

 Подарунок – іграшкова машинка

 Ти мрієш про – екскурсію до Парижу

 Ти любиш їсти - піццу

 Карточка № 4.

 Виріб – торт «Ведмежатко»

 Квіти – хризантема

 Подарунок – лялька

 Ти мрієш про – відпочинок в лісі.

 Ти любиш їсти – вареники із сиром

 Карточка № 5.

 Виріб – торт «Лісова поляна»

 Квіти – Лілія

 Подарунок – олівці

 Ти мрієш про – дорогоцінні прикраси

 Ти любиш їсти – Олів’є

 Карточка № 6.

 Виріб – тістечко «Корзинка»

 Квіти – жоржина (георгіна)

 Подарунок – CD диск.

 Ти мрієш про – стати зіркою екрану

 Ти любиш їсти – моркву по-корейськи

3 конкурс «Оригінальний оркестр». До гри запрошується 8 учасників.

 В давнину іменинникам складали гімни і святково їх виконували. В наші дні гімном для всіх іменинників стала відома «Пісенька Крокодила Гени». У кожного гравця в руках завдання. Ви повинні будете показати свій інструмент і виконати мелодію гімна для іменинників. Давайте проведемо репетицію.

 1. Побренькати пальцями по нижній губі.

 2. Потупотіти ногами.

 3. Похлопати по надутим щокам.

 4. Почмокать поцілуйчиками.

 5. Похіхікати.

 6. Покричати, як індієць.

 7. Похлопати по колінам.

 8. Пощелкати пальцями.

 Тож до вашої уваги для наших іменинників зразковий оркестр оригінальних інструментів виконує гімн іменинників.

4 конкурс

 Для конкурсу потрібно дві команди по п'ять учасників, які шикуються в шеренгу. Командиру кожної команди видається м’яч. Перші учасники повинні його затиснути підборіддям, а руки відвести назад. По команді перші учасники починають передавати м’яч, наступним учасникам, без допомоги рук. Коли м’яч потрапляє до п'ятого учасника, він біжить до першого і віддає м’яч йому. Перемагає та команда, командир якої першим отримає м’яч.

5 конкурс «Вирішення нестандартних ситуацій»

 Що робити, якщо ви випадково сіли на іменинний пиріг?

 Що робити, якщо ви своїй подрузі несли фарфорову вазу і випадково її розбили?

 Що робити, якщо ваша кохана людина і ваш друг відзначає день народження в один і той самий день?

 Що робити, якщо декілька гостей (за збігом обставин) подарували вам однакові подарунки?

 Що робити, якщо на наступний день після вашого день народження, до вас на вулиці вітаються абсолютно всі перехожі?

 Що робити, якщо до вас на день народження прилетів чародій на гелікоптері і подарував вам 500 ескімо?

 Що робити, якщо вам на день народження подарували живого крокодила?

 А що робити, якщо цей крокодил випадково зїв того, хто вам його подарував, і тепер повернути крокодила нікому?

 Що робити на наступний день після дня народження?

 Що робити, коли на порозі гості, а ви забули купити іменинний торт?

6 Конкурс «Пісенний аукціон».

 Кожне свято супроводжується піснями. Присутнім пропонується пригадати і заспівати рядки з пісень, в тексті яких звучать слова про день народження. Зараз ми об’єднаємося у дві команди і чия команда переможе у пісенному конкурсі. І команда матиме назву ___________________ і ІІ команда матиме назву ___________________. Тож починаємо.

7 конкурс

 Для цього конкурсу вибираються чотири команди по три учасники. Одночасно їм видаються по чотири набори літер, з яких треба скласти слова, пов'язані із колом друзів щодо святкуванням дня народження: мама, тато, брат, сестра. Команда, яка швидко і правильно виконає завдання, і є переможцем.

 Ми сьогодні співали, гралися, вітали наших іменинників теплими словами. Так хай же все, що вам сьогодні бажали, збудеться, а це свято залишиться в вашій пам’яті надовго.

 Дякую! Зростайте мужніми, сміливими, завзятими.

 Що ж ми побажаємо винуватцям свята?

 Щастя! Здоров’я! Доброго навчання!

 Вітаємо! Вітаємо! Вітаємо!

 А зараз для вас святкова дискотека.